taraskazkar (taraskazkar) wrote,
taraskazkar
taraskazkar

Об’єднані Яйця.

Об’єднані Яйця.
Казково-злободена, цинічно-сексистська, неполіткоректно-нецензурна, геополітично-еротична короткометражна п’єса у п’яти актах.

Щиро вибачаюсь перед усіма, хто мав сумнівне задоволеня читати попередню версію, нині вже видалену, як непотріб. Поспішиш - людей розчаруєш, це про мене. Обіцяю, що подібне не повториться, а також що нова версія принесе вам значно більше гарних вражень і значно менше розчарувань.

    Без паралелей в нашому світі не обійтися і я припускаю що деякі персонажі цієї історії можуть здатися вам знайомими та взнаваними, тому в першу чергу наголошую, що текст під спойлером є повністю вигаданим, як і всі його персонажі, а будь які співпадіня з реальністю випадковими.

  Зважаючи, що все написане є продуктом авторського права та захищене українськім і міжнародним законодавством, автор забороняє без особистого, письмового дозволу копіюваня, цитуваня, переклад на будь які мови, тексту або його частин.


   Акт перший.

    Дія відбувається в розкішному президентському люксі. За вікнами захоплююча панорама нічного мегаполісу. Посеред приміщеня з шикарним інтер’єром стоїть негарна жінка, старше середнього віку, в дорогому діловому вбрані. Її обличя відображає суміш злісті, огиди, презирства та рішучості. Вона підходить до бару, плескає до склянки трохи мартіні, а потім додає до нього велику кількість горілки. Її руки тремтять, вона кидає на них зневажливий погляд і рішуче та швидко починає пити. Алкоголь їй не до смаку, руки не вгамовуються і вона проливає трохи на одяг, але допивши, знову наповнює склянку оковитою, трохи розбавляючи її вермутом. Підходить до величезного дзеркала в золотій рамі та, з відразою, довго дивиться на своє відображеня. Вираз її лиця змінюється на жалісливий і, зробивши великий ковток, вона починає розмовляти сама з собою:

    - Хіба про таке житя, досягненя, про таку славу, а тим більше, про такий кінець ти мріяла, коли була молодою? Звісно що ні. Але так сталося, що тебе запам’ятають як невдаху і посміховисько. Найогиднішу першу леді Об’єднаних Яєць, чий чоловік Довбойоб, хай горить він у пеклі!,прославився за свого президентства не вмілим керівництвом, видатними якостями і здобутками, а тим, що облажався, давши посмоктати своїй стажерці, як там її (замислилася), згадала, Моніка Відсмокчиуслоніка. Тьху! Не лише на весь світ зганьбив себе, родину, дітей, тебе – Кліторшу, а взагалі всі Об’єднані Яйця цілком, і кожного їх громадянина опосередковано. Гидко. Гидко й боляче так кінчати це житя, проте  зносити на собі ці погляди, знати ким вони всі тебе важають, вже немає сил. Роби вже діло та покінчимо з цим!

    Дістала аркуш паперу і втратившими рівність літерами написала: «будь ти проклятий, Довбойоб», розлютилася, як бувало завжди коли вона, або при ній, згадували його ім’я, зім’яла аркуш, кинула на підлогу і замислилася. А потім не втримавшись, з лютю, жбурнула недопиту склянку об стіну. Але та не розбилася, лише залишивши негарну, мокру і смердючу горілкою пляму, впала на м’яке покритя підлоги. Жінка взяла інший аркуш і почала виводити: «Будьте ви всі …». Проте рука здригнулась і вона не змогла дописати, на мить голова безсило похилилась, але їй знову вдалося зібратись. Рішуче порвавши другого листа, змахнула уривки і зло прошепотіла: обійдетеся без записки, ідіть ви всі в дупу, і так помру. Підійшла до бару та наповнивши нову склянку, поставила її перед собою. Відкрутила кришку з пляшечки для ліків і байдуже дивилась як на долоню сипляться гарні рожеві пігулки, а деякі, дивно повільно, падають повз пальці вниз.

    - Шкода. Дуже шкода. От би у людини був другий шанс (на долю секунди її лице прийняло мрійливий вираз і стало майже приємним, проте вона різко обірвала марну іскру надії), але таке буває лише у казках! Ніякого другого шансу немає, і ти це знаєш люба, другого житя не буде, та й з цим теж вже пора кінчати.

    Рішуче підняла руку зі жменею пігулок, тримаючи склянку горілки в іншій, з усіх сил широко роздерла рота і трохи нагнула голову вперед, приготувавшись різко її закинути і разом проковтнути якомога більше снодійного. Краєм ока вона помітила своє негарне відображення у великому антикварному дзеркалі, огидливо скривилася, заплющила очі та піднесла руку з таблетками до розявленої пащі. І саме в цю мить, несподівано і голосно задзвонив телефон у номері. Це було так неочікувано, що Кліторша злякалась, впустила склянку, розсипала майже всі пігулки, а одну, що встигла потрапити до рота, з переляку вдихнула і та застрягла глибоко в дихальних шляхах, змусивши її харчати, задихатись і повзати на карачках по розлитій на підлозі калюжі горілки. А телефон так і дзвонив. Нарешті вона змогла вихаркати кляту таблетку і зла, рішучими п’яними кроками підійшла до телефону.

Кліторша (істерично): Я наказала мене не турбувати! - (кинула слухавку) – ну що за довбаний світ, навіть здохнути по людські не дають. (заплакала)

    Але тут апарат задзвонив вдруге, і знову вона не чекала та злякалася.

Кліторша: Ну знаєте, це вже переходить усілякі межі - (зняла трубку) – Хто це ще?!

Голос із телефону: Привіт Кліторша. Мені треба казати хто я?

Кліторша (злякано завмерши): Ввви Ппперший Чччлен???

Голос із телефону: Молодець. Розумна дівчинка. Я хочу тебе бачити. Зараз. Є важливе діло до тебе. Машина чекає біля таємного виходу готелю. Поспішай.

    Із слухавки вже долинали короткі гудки і Кліторша, забувши про свої нещодавні наміри, і взагалі про все на світі, нервово забігала по кімнаті, а потім, схопивши сумку, стрімголов вилетіла у двері.

Далі тут: http://taraskazkar.livejournal.com/1757.html
Tags: проба пера, сексистсько-шовіністичне, смердючі договорняки
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments